Як сімейним лікарям відкрити спільну практику

Як сімейним лікарям відкрити спільну практику

28 Жовтень 2019

Двоє та більше лікарів, які бажають самостійно (не в межах медичного закладу) надавати медичні послуги, можуть об’єднатися та відкрити спільну практику. 

 

Це дасть можливість розподілити з партнером (партнерами) витрати на відкриття практики, утримання персоналу, орендні та комунальні платежі, а також залучити більше пацієнтів та розділити зони відповідальності.

 

Знайти партнерів для спільної практики можна в тому закладі, де ФОП працює або працював. Крім того, можна пошукати однодумців в Інтернеті (наприклад, у спеціалізованих медичних спільнотах у соціальних мережах).

 

Після того як ФОП знайшов потенційного партнера, необхідно домовитися з ним про умови співпраці, а саме:

 

• яким буде початковий внесок кожного з партнерів (майно, гроші, база пацієнтів тощо);
• як партнери розподілятимуть витрати та доходи (це краще конкретно встановити в договорі про спільну діяльність);
• якими будуть робочі графіки;
• як будуть розподілятися активи та клієнтська база в разі припинення спільної діяльності.

 

Однак, обираючи таку модель співпраці, важливо розуміти, що сьогоднішній друг і партнер може завтра змінити свої погляди та дії щодо спільної практики. 

 

Для того щоб убезпечити себе та партнера від небажаних негативних наслідків, можливих ризиків, необхідно закріпити вказані домовленості в письмовому договорі про спільну діяльність та інших документах, які з’являться в процесі початку спільної справи.

 

У рамках спільної діяльності ФОП, які ведуть господарську діяльність із медичного обслуговування населення, домовляються спільно діяти для ефективного надання медичних послуг шляхом об’єднання (або без об’єднання) внесків/майна, певних професійних знань, досвіду роботи та без створення юридичної особи.

 

Сторони договору самостійно оцінюють внесок кожної сторони у спільну діяльність. Зокрема, внеском ФОП може бути право користування нерухомістю, обладнанням, грошові кошти на щомісячне відшкодування експлуатаційних витрат та інше.

 

Зверніть увагу! У спільну діяльність може бути передано право користування майном, яке ФОП отримав в оренду від територіальної громади. Для уникнення конфлікту з власником такого майна варто повідомити відповідну територіальну громаду про факт передачі цього права у спільну діяльність. У будь-якому разі право користування за договором про спільну діяльність не може бути передано на строк, який перевищує строк дії договору оренди між ФОП та громадою.

 

Договір про спільну діяльність, укладений лише між лікарями-ФОП, не обліковується в органах ДПС. Кожен учасник такого договору перебуває на обліку в органах ДПС і виконує обов’язки платника податків самостійно. Таким чином, ФОП – учасник спільної діяльності повинен враховувати дохід від провадження такої діяльності у загальному порядку разом з результатами провадження власної господарської діяльності, тобто оподаткувати отриманий дохід єдиним податком за відповідною ставкою.

 

Перевагою ведення спільної діяльності є можливість розподілу податкового навантаження. Так, для декількох ФОП, які спільно
надають медичні послуги на підставі договору про спільну діяльність, можна обрати різні групи платників єдиного податку (наприклад, один ФОП є платником єдиного податку ІІ групи, а інший ФОП – ІІІ групи). Наприклад, ФОП, який є платником єдиного податку ІІІ групи, обслуговує клієнтів за договором з НСЗУ, а ФОП – платник єдиного податку ІІ групи надає платні послуги, в тому числі послуги з вакцинації. В такий спосіб можна знизити податковий тягар на бізнес, якщо обрати стороною в конкретному договорі того ФОП, який
є платником єдиного податку більш вигідної групи.

 

Водночас, лікарі-ФОП, які є платниками єдиного податку, мають враховувати, що види діяльності в рамках договору про спільну діяльність повинні відповідати тим видам діяльності, здійснення яких дає право застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

У разі отримання прибутку за договором про спільну діяльність такий прибуток розподіляється пропорційно вартості внеску учасників у спільне майно, якщо інше не передбачено договором. Сума прибутку, отриманого кожним учасником відповідно до цього договору в межах спільної діяльності, є доходом кожного учасника та підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої
особи – учасника договору.

 

 

 

 

 

 

Джерело