Як правильно комунікувати з маленькими пацієнтами

Як правильно комунікувати з маленькими пацієнтами

9 Вересень 2019

Щоб надавати дітям кваліфіковану медичну допомогу, недостатньо глибоких теоретичних знань та багаторічної практики. Потрібно розумітися на дитячій психології, власне психології хворої дитини та її дорослих представників і усвідомлювати наявні етичні проблеми. Адже лише здобувши довіру маленького пацієнта та його батьків, лікар може отримати детальний анамнез; переконати у необхідності проведення додаткового обстеження чи дотримання певного курсу лікування.

 

Проопонуємо кілька рекомендацій стосовно взаємодії з маленькими пацієнтами та їхніми батьками.

 

1. Фокус на дитину
В першу чергу слід встановлювати контакт з дитиною. Адже вона – ваш пацієнт. До того ж, батьки з більшою довірою ставляться до лікаря, який здатен знайти підхід до немовляти, малечі або підлітка.

 

2. Дружність та приязність
Як білий халат, який щоразу вдягаєте, приходячи на роботу, так само вмикайте в собі доброзичливість.

 

3. Здолати страх
Дітям потрібно розуміти, де вони знаходяться і що відбувається. Пояснюйте їм, що саме плануєте робити, для чого знадобляться ті чи інші медичні інструменти. Поясність кінцеву мету обстеження чи процедури. Але робити це потрібно, зважаючи на вік дитини. І, до речі, всі неприємні для дитини моменти (наприклад, огляд зіва зі шпателем) краще проводити наприкінці огляду.

 

4. Жартуйте з тактом
Посмішка, гарний жарт дозволяють здобути прихильність дитини. Але жартувати потрібно з тактом. У малюка ще не розвинене почуття гумору, тому незрозумілий для нього жарт він може сприйняти як глузування. Загострене сприйняття підлітків також може призвести до інтерпретації дотепних висловів як образи.

 

5. Не вдавайтесь до обману
Довіру дитини легко втратити, якщо її обдурити. Замість обману намагайтеся психологічно підготувати маленького пацієнта. Опишіть необхідні маніпуляції, які потрібно пройти, простою та зрозумілою мовою. В жодному разі не говоріть, що «буде зовсім не боляче». Краще поясніть дитині максимально доброзичливо: «медсестра зробить дуже швидко, ти відчуєш легкий неприємний дотик».

 

6. Фокус на батьків
Дитину обстежено? Переводимо фокус на батьків, адже саме їм потрібно адресувати план подальшого лікування. Не варто сприймати першу реакцію, як то відмову від госпіталізації, оперативного втручання, певних профілактичних, діагностичних та лікувальних процедур, як остаточне рішення. Врахуйте стресовий стан батьків. І шукайте слова переконання.

 

7. Інформована згода
Інформовану згоду про застосування методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та лікарських засобів особи віком до 14 років мають підписати батьки або інші законні представники.

 

8. Лікарська таємниця
Про визначення та права пацієнта на лікарську таємницю можна прочитати тут https://bit.ly/2kyenjq. Все це стосується і дітей: факт звернення до лікувального закладу за медичною допомогою, стан здоров’я, діагноз, обставини, що передували захворюванню або спровокували його тощо потребує конфіденційності з боку медичного персоналу. При цьому законодавство України визначає право батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників на інформацію про стан здоров’я дитини або підопічного (ст. 285 Цивільного кодексу України).

 

 

Джерело: НСЗУ Національна служба здоров’я України